Дніпропетровщина — аграрний регіон. Ми пишаємося полями з пшеницею та ячменем. Зернові маємо для себе та експортуємо. А ще вирощуємо курей, корів та свиней. Свіжиною годуємо нашу область, а подекуди й усю країну. Нині Дніпропетровщина — серед лідерів у сільському господарстві. Як досягли таких результатів та який шлях пройшли за роки незалежності?

В Україні нині 40 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь. Майже два з них — це поля на Дніпропетровщині. Для порівняння, під посів маємо територію розмірами з Ізраїль. Ми — лідери з вирощування ріпаку, соняшника, ячменю та пшениці.

Та так було не завжди. У перші роки незалежності фермерам працювати було важко та дорого. Допомагали хіба дотації від держави.

«Коли ми привозили вирощений урожай під елеватор — нам держава проплачувала за те, що ми його привезли, за транспортні засоби. Коли ми купляли мінеральні добрива — нам держава також компенсувала частку», — згадує фермер Анатолій Гайворонський.
Люди працювали, а ось техніка — не витримувала, бо була ненадійна.
А ще у 90-х існувало поняття "битва за врожай". Люди працювали, а ось техніка — не витримувала, бо була ненадійна.

«Трактори на полі — а під посадкою ціла сервісна служба: зварювальник, інженери — й виходить більше людей, ніж на полі. Як тільки хтось поламався — зразу надавали допомогу», — говорить Анатолій Гайворонський.

Та вже у двотисячних до України почали завозити імпортні комбайни й трактори. І результати потім були відповідні. Тож нині в області ми не лише вирощуємо для себе — а й годуємо інші країни. Зокрема, торік експортували на понад 367 мільйонів гривень.
Та не полями єдиними. На другому місці в експорті — м'ясо та яйця. Продаємо наше до Італії, Індонезії, Єгипту, Білорусі, Туреччини та Китаю. З худоби на Дніпропетрощині щороку отримують 150 тисяч тонн м'яса. Тимчасом як на початку нашої незалежності ця цифра ледь сягала 100 тисяч. Найбільше нині курей, корів та свиней.

Загалом за роки незалежності поголів'я свиней в Україні лише зростало. Серед лідерів — і Дніпропетровщина. Проте нині попит на м'ясо падає, адже ціни на корм кусаються.

А ось головний продукт українців — сало — і взагалі на сьогодні товар лише сезонний, бо користується попитом тільки взимку.
У селі Єлизаветівка є господарство, де вирощують понад 40 мільйонів курей.
За роки незалежності в області побільшало курей та рогатої худоби. Проте за останні роки поголів'я корів на Дніпропетровщині дещо скоротили. А ось курятина — серед лідерів. В області в селі Єлизаветівка є господарство, де вирощують понад 40 мільйонів курей.

Про роботу та розвиток птахоферми розповів директор. Чоловік каже, що зараз вони — лідери, а ось у 90-х працювали у пів сили.

«Переробки продукції тваринного походження не було. Тоді вирощували яєчні породи курей. Відповідно, розрахунок з людьми проводили бартером. Зарплати не виплачували», — говорить директор птахоферми Олександр Сплодитель.
У двотисячних запрацювали з новою силою.
Та вже у двотисячних запрацювали з новою силою. На фабриці щороку вирощували 5,5 млн курей. Нині щороку там мають 43 мільйони птахів. Курятиною годують усю країну.

«На день у нас виробляється приблизно до 300 тонн м'яса птиці, яке реалізується в асортименті», — говорить директор.

Але виробляють тут не лише м'ясо, а й електроенергію. Її генерують у біогазовому комплексі з пташиного посліду. Вся продукція йде лише на український ринок. Поки птахофабрика нічого не експортує. Та в планах — налагодити міжнародні зв'язки.

За роки незалежності сільське господарство переживало злети та падіння. Поголів'я худоби зменшувалося і зростало. Паї давали в оренду, а нині планують продавати. Будували нові підприємства, ферми та заводи. Сьогодні Дніпропетровщина — серед аграрних лідерів в Україні. Головне — не збавляти обертів.
СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО / НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. НАШІ 30