Введення ЗНО, 12-бальна система і трансформація середньої освіти: зміни в освітній галузі за роки незалежності
Підручників не вистачає, "відмінно" — не значить 5 і у школі провести на рік більше. Чого тільки не було в освіті за 30 років. 12-річку намагалися ввести вже тричі, та от жодного випуску ще не було. А замість звичних іспитів у школі — тепер ЗНО.

1991 рік. В Україні ухвалюють перший Закон "Про освіту". З’являються приватні школи і починають друкувати нові підручники, яких так не вистачало в ті часи.
До 12-бальної системи довго звикали й учні, й учителі.
Уже не 5, а 12. Такі оцінки почали ставити у шкільних щоденниках у 2000-х роках. До нової системи довго звикали й учні, й учителі.

Та все ж призвичаїлися. Оцінювати стало простіше, кажуть у школі. Світлана Яківна працює вчителькою понад 30 років і добре пам’ятає, як довго перелаштовувалася на нову систему.

«Було трошки важко і незрозуміло, тому що ми були втиснені в ці рамки 5 балів, але тепер учитель має змогу більш об’єктивно, на мою думку, виставляти оцінки дітям», — згадує вчителька з 30-річним досвідом Світлана Ерліх.

За два роки змінюють не тільки бали, а й термін навчання. Школярам, які мали випуститися після 11-го класу, додають ще рік за партами. А у 2010-му забирають назад. Однак за сім років знову повертають. Освітнє дежавю, але вже остаточне.

Фахівці пояснюють: додатковий рік мав би зменшити навантаження на дітей. Та і дотепер немає жодного випуску, який би провчився понад 11 років. 12 мають просидіти за партами нинішні четверті класи.

У 2005 році зміни торкнулися вишів. Усі перейшли на Болонську систему — бакалаврат і магістратуру. Перша — це загальна вища освіта, яка триває чотири роки. Друга — вища спеціалізована.

«Це було зроблено для інтеграції системи вищої освіти України до Європейського простору. І що ми отримуємо зараз: кожен студент з будь-якої країни Європи з України може з дипломом бакалавра вступити до будь-якого навчального закладу тієї ж Європи», — зазначив проректор з науково-педагогічної роботи ДНУ ім. Олеся Гончара Дмитро Свинаренко.

У Дніпрі кількість вишів перевалила за 2 десятки. Тільки університетів у місті 8 — Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", Університет митної справи та фінансів, Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Дніпровський державний аграрно-економічний університет, Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Університет імені Альфреда Нобеля.
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Дніпровський державний аграрно-економічний університет
Дніпропетровський гуманітарний університет
Український державний хіміко-технологічний університет
Національний технічний університет Дніпровська політехніка
Університет імені Альфреда Нобеля
Університет митної справи та фінансів
Left
Right
Уже у 2008 році Український центр оцінювання якості освіти створює для випускників нові іспити. Зовнішнє незалежне оцінювання стає обов’язковим для вступу до ВНЗ.

Тож тепер, аби потрапити на бакалаврат, абітурієнтам треба скласти ЗНО.
Однією з перших 2008-го такий іспит писала Ганна. Жінка розповідає: дізналася про нього за півтора року, але готуватися, зізнається, було важко.

«Це новинка, нововведення. Ніхто не знав, як це тестування проходить, не було приблизно навіть прикладів. Усі навчання ми проводили в школі. Тестування пробні проводили вчителі. Нам висилали буклети через Харків», — згадує Ганна Хилюк, яка проходила перше ЗНО у 2008 році.

Минуло 13 років, замість буклетів — уже спеціальні підручники для підготовки, а друковані заяви замінили на електронні. І хоча спочатку ЗНО було важко прийняти і батькам, і дітям, на сьогодні — це один із найпотужніших іспитів в Україні, кажуть у Центрі оцінювання якості освіти.

«Єдині вимоги, єдиний стандарт випуску із закладів освіти. Певний рівень знань, я б сказала мінімальний, який мають продемонструвати випускники. Взагалі ЗНО, на мою думку, — це єдиний унікальний механізм, який працює однаково для всіх учасників», — зазначила директорка регіонального Центру оцінювання якості освіти Марина Горбенко-Хвастунова.
Педагогам дозволяють обирати підручники, програми і методики навчання
Педагогам дозволяють обирати підручники, програми і методики навчання. І все це приходить до нас лише за 26 років після здобуття незалежності та з появою ще одного освітнього закону.

А разом із ним — і підвищення зарплатні вчителям, і поява вченої ради, і автономія школи. Відтепер кожен навчальний заклад окремо несе відповідальність за якість освіти.

У цей час змінюють систему оцінювання для початкової школи. Наприклад, учням з першого по четвертий класи заводять окреме свідоцтво про досягнення. У ньому п’ятдесят один показник, зокрема "вміння брати на себе відповідальність" чи "рахувати до ста". Це називається невербальне оцінювання, що прийшло разом із Новою українською школою.

За 30 років незалежної освіти у Дніпрі не змінилася лише кількість шкіл — їх і тепер 150. От тільки деякі з них більше не відчинять двері для 1 класів і зачинять для 10. Їх перепрофілюють у ліцеї та гімназії.

І такі вже є у кожному районі Дніпра — Центральному, Індустріальному, Самарському, Новокодацькому, Соборному, Шевченківському, Чечелівському і АНД.
У 2020-му країну накрила пандемія Covid-19, а освіту — “дистанційка”. І хоча електронні підручники з’явилися ще у 2012-му, офіційно знадобилися вони саме у цей період. Опанувати онлайн-навчання довелося і вчителям, і дітям, і батькам. Зрештою це зробило нашу освіту більш сучасною, цікавою та інтерактивною. І, знову-таки, незалежною.
ОСВІТА / НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. НАШІ 30