"Хвороба брудних рук", чума, ВІЛ, COVID-19: епідемії в Україні за часів незалежності
"Недуга брудних рук" і біла чума у 90-ті, грип та ВІЛ — у 2000-ні. І от уже понад рік — коронавірус. Інфекційні хвороби супроводжують українців від початку незалежності. Ба більше, буквально наступають на п'яти одна одній. Утім щоразу ми боремося із ними та скидаємо пута епідемій. Та чи є шанс їх повністю позбутися?

Вони швидко поширюються на значні території. Діють через людей, підкошуючи їхнє здоров’я. І у боротьбі з ними один у полі — не воїн. Це про інфекційні хвороби, які спричинюють епідемії. За 30 років незалежності їх знаємо щонайменше шість.
ХОЛЕРА
Саме через завезену рибу на Дніпропетровщину прийшла епідемія холери
Довідка:
Холера — це інфекційна хвороба, яка передається фекально-оральним способом. Симптоми: тяжка діарея, що супроводжується порушеннями водно-іонного обміну, зневодненням, дегідратаційним шоком.
Почнемо з 1994-го. У той час українці потерпають від холери. Або ж як її ще називають — "недуги брудних рук". Бо саме у такий спосіб вона й поширювалася.

До спалаху холери у Кривому Розі призвела риба, привезена до нашої області з Миколаївщини. Там захворіли 63 людини. А у всій Україні цифра взагалі сягнула майже дев'яти сотень. Постраждали жителі 14 областей.

Аби показники не ставали ще вищими, а недуга дедалі загрозливішою, продавати рибу заборонили. Під табу також потрапило купання на пляжах.

«Уживалися заходи на локалізацію поширення цього захворювання. І вже в 95-му зареєстрували 548 випадків, а на Дніпропетровщині спалах було ліквідовано. Помирали від холери 2,5–1,8% захворілих», — розповіла начальниця відділу Держпродспоживслужби в області Неля Полюхович.
ТУБЕРКУЛЬОЗ
Легені, уражені туберкульозом
Довідка:
Туберкульоз — це інфекційне захворювання з хронічним перебігом, яке передається повітряно-крапельним шляхом. Симптоми: хронічний кашель з кровохарканням, гарячкою, нічною пітливістю і втратою ваги.
Щойно Україна стала потроху оговтуватися від епідемії, як 95-й приніс ще одну. Людей почав косити туберкульоз. На кожні сто тисяч населення тоді мали 50 хворих.

Туберкульоз називають "хворобою малозабезпечених людей". Його розвитку сприяли погане харчування, сирість, холод, перебування у закритих приміщеннях. Через це епідемія розгорілася у місцях позбавлення волі.

У 1996 році у Міністерстві охорони здоров'я вирішили масово щепити ув'язнених. Але через те, що у багатьох був ослаблений організм, вакцина діяла навпаки: хворіти почали ще більше.

«З усіх вакцинованих ув'язнених третина захворіла на туберкульоз. Усі були в паніці, у місцях позбавлення волі почали створювати туберкульозні бараки, а пізніше — тублікарні», — згадує волонтер Владислав Світлий.

Одну з таких тублікарень у 1997 році відкрили і у Дніпрі на ж/м “Західний”. Туди звозили хворих з усієї області.

«У період з травня по грудень, за нашими розрахунками, в день помирали в середньому 2 людини. Ми, як волонтери, привозили їм вітаміни, багато допомагали представники церков», — розповідає Владислав.

Проте епідемія туберкульозу торкнулася й інших людей. Але єдина інформація, яку населення мало про неї, — це оголошення у під'їздах.

«З метою запобігання поширенню інфекції просимо мешканців будинку пройти флюорографію у своїх поліклініках», — йшлося у повідомленні.

З часом посилений контроль таки допоміг угамувати апетити туберкульозу.
Свинячий грип

Свинячий грип передався людям від свиней
Довідка:
Свинячий грип — назва будь-якого штаму, який циркулює у свиней. В Україні зараження людей відбувалося штамом H1N1. Симптоми: головний біль, біль у горлі, гарячка, кашель, нежить, закладеність носа, сонливість, поганий апетит; в окремих випадках — нудота, блювання і діарея.
У нове століття ми увійшли вже з новою епідемією. 2009-й приніс українцям свинячий грип.

Та це зовсім не означало, що на недугу страждали лише свині. Контакт із твариною для людини міг обернутися головним болем, кашлем і гарячкою. А українців із подібними симптомами тільки за місяць нараховували близько сорока тисяч.

Тоді у 9 областях України оголошують карантин. Учні йдуть на тритижневі канікули. А батьки тим часом масово скуповують противірусні препарати, яких критично не вистачає.

«Світ боявся цієї пандемії і наслідків від неї. Коли в Україні виявили перший випадок свинячого грипу, країна увійшла в епідемічний процес. Тоді виникла ціла низка проблем. Не було ще вакцини, не було препаратів, не були готові наші реанімаційні заклади, не було апаратів ШВЛ, навіть не було тих одноразових масок, до яких ми звикли», — згадує Василь Князевич, міністр охорони здоров'я України (2007–2010 рр.).
ВІЛ/СНІД
Аналіз крові на ВІЛ
Довідка:
СНІД — це сукупність уражень, які спричиняє ВІЛ (вірус імунодефіциту людини). Вірус призводить до зниження імунітету, звичайна застуда може стати для людини смертельною. Передається через кров та статевим шляхом.
У 2015-му ситуація знову нестабільна. В Україні обертів набирає СНІД. І лік іде на тисячі. Й до цієї цифри хвороба рухалася впевненими кроками, згадує спеціалістка.

«Поодинокі випадки реєстрували ще у 1987 році, але загрозливого характеру ця інфекція набула в середині 90-х років, пік захворювання припав на 2000-ні. Тоді організували реєстрацію цих випадків, ставили людей на облік. Загалом з 1987-го по 2017-й зареєстровано більше 350 тисяч випадків зараження ВІЛ. Більше 100 тисяч — СНІД. Близько 50 тисяч померлих від цієї недуги. З 2015 року кожен рік ми реєструємо по 1000 хворих, ця цифра поступово знижується», — розповіла Алла Котельникова, завідувачка обласного центру громадського здоров'я.

ВІЛ та СНІД не лікуються. ВІЛ — це вірус, який за 8–10 років призводить до СНІДу — комплексу захворювань, що розвиваються через вірус. Сьогодні існують препарати, які допомагають людям з ВІЛ-позитивним статусом повноцінно жити.

«ВІЛ-позитивні люди, якщо вони знають про свій статус, здебільшого приймають спеціальну терапію. За допомогою цих препаратів ВІЛ не передається не тільки повітряно-крапельним шляхом, а ще і через кров та статевим шляхом, від матері дитині», — розповів Костянтин Гайдаєнко, який має позитивний ВІЛ-статус.

КІР
Висипання на шкірі, що є симптомом кору
Довідка:
Кір — інфекційна хвороба, яка характеризується вираженою автоінтоксикацією, гарячкою, запальними явищами з боку дихальних шляхів, кон'юнктивітом, появою плям у ротовій порожнині і висипом на шкірі.
Але згодом боятися стали іншого. У 2017-му країною досить швидко ширився кір. От скажімо, один хворий міг заразити дев'ятьох із десяти.

Як саме вірус до нас потрапив — достеменно невідомо. Утім фахівці припускали: його могли привезти туристи з Румунії. Бо саме там тоді фіксували найбільшу кількість інфікованих.

Тим часом у нас за два роки епідемії цифра сягнула понад 115 тисяч. На Дніпропетровщині ж було 2600. Та майже у половині випадків недуга поклала на лікарняні ліжка дітей.

«Основною причиною тоді були прогалини вакцинації. Була значна кількість нещеплених осіб. За результатами епідеміологічного розслідування, майже 78 відсотків захворілих не мали щеплень», — розповіла завідувачка відділення обласного центру контролю та профілактичних хвороб Олена Кузьменко.

ПАНДЕМІЯ КОРОНАВІРУСУ
Експрес-тест на коронавірус
Довідка:
Коронавірус — молодий вірус, який передався людині від летючої миші. Симптоми: гарячка, сухий кашель, слабкість.
І от — 2020-й. На ринку в китайському Ухані фіксують перший випадок коронавірусу. Недуга охоплює весь світ. Дістається й України. Третього березня хворого на ковід виявляють у Чернівцях. Згодом інфекція потрапляє і до інших міст. Зокрема Дніпра.

Хвороба ж поширювалася далі. І до такого розвитку подій у світі не був готовий ніхто, розповідає тодішня очільниця МОЗу.

«Коли оголосили пандемію, більшість країн, кожен в індивідуальному режимі, фактично шукав свій вихід із ситуації. І Україна прийняла безпосередньо своє рішення у запровадженні в березні карантину», міністерка охорони здоров’я України (2019–2020 рр.) Зоряна Скалецька.

На карантині ж ми добре запам'ятали, як це — у парк лише з собакою, а у транспорт — за спецперепусткою. А також покупки тільки у пріоритетні години.

І хоч тепер подібних обмежень немає — карантин і досі не завершився. Тож зараз ми все ще, як і тоді, продовжуємо носити маски, обробляти руки і тримати дистанцію.

А от кількість хворих нині зменшилася в рази. До того ж, тепер маємо вакцину. І спеціалісти сподіваються, що оберти пандемії таки вдасться збавити. Але чи зможемо ми повністю позбутися ковіду?

«Інфекційні захворювання — завжди були, є і, на жаль, будуть. Вони модернізуються, змінюються», пояснила завідувачка відділення обласного центру контролю профілактики хвороб Олена Кузьменко.
Тобто, кажуть фахівці, такі хвороби нікуди не зникають, а лише стають менш помітними для нас. Допоки одного дня десь знов не спалахне епідемія.
ЕПІДЕМІЇ / НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. НАШІ 30