Замість розстрілу — довічне ув'язнення. Замість терапевтів та педіатрів — сімейні лікарі. А ще не міліція, а вже поліція. І пенсія не в 55, а в 60!
За роки незалежності як тільки не реформували Україну. Усе — заради того, аби потрапити у список розвинутих держав. Зміни відбулись майже в усіх сферах життя. Що у підсумку маємо на сьогодні? Та чи вдалося нам стати єврокраїною?
Смертна кара
Убивства, диверсії, замахи на життя політиків, правоохоронців та іноземців. За кожен такий злочин — смертна кара. Мораторій на це покарання в Україні почав діяти 11 березня 1997 року. Однак, відмова від страт проходила в кілька етапів.
У 1991 році продовжував діяти 50-річний Кримінальний кодекс. Він передбачав можливість засудження до смертної кари за кількома статтями. Хоча після проголошення Незалежності майже всі положення про смертну кару були виключені, проте практика таких вироків тривала.

У 1991–1999-х в Україні провели 612 страт. Тобто законом України від 17 червня 1992 року було скасовано смертну кару тільки за окремі категорії злочинів.
Уже в 1995 році перед Україною постала необхідність скасування смертної кари. Така дія була необхідною умовою для перебування держави в Раді Європи.

«Коли Україна стала на шлях до Європи, було призупинено вироки на виконання. Це була обов’язкова умова, оскільки країни, які входять до Ради Європи, не здійснюють такі покарання у вигляді страт», — розповів заступник начальника міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Володимир Халавка.

Того ж року на виконання смертних вироків почав діяти мораторій, але через суперечки в уряді незабаром його було визнано недійсним.

Під тиском європейського суспільства другий Президент України Леонід Кучма 11 березня 1997 року був змушений накласти наступний мораторій на смертну кару. Але це не зупинило винесення нових смертних вироків, адже продовжував діяти старий Кримінальний кодекс. У результаті 29 грудня 1999року Конституційний Суд визнав, що смертна кара суперечить Конституції України.

Остаточну крапку в цьому питанні поставили 22 лютого 2000 року. Внаслідок ультиматуму Ради Європи з Кримінального Кодексу України вже назавжди було виключено навіть саме поняття про страту.
Підвищення пенсійного віку
У 2011-му владці взялися за пенсіонерів. Верховна Рада вирішила: українці занадто рано йдуть на заслужений відпочинок. І новою реформою змінили умови одержання грошей від держави.

Раніше для отримання статусу “пенсіонер” достатньо було мати у паспорті 55 років. Тепер же — 60. Це стосується як чоловіків, так і жінок. І обов’язкова умова — щонайменше 28 років страхового стажу, інакше кажучи офіційної роботи. І якщо зараз це 28, то наступного року треба буде накопичити вже 29. І так до 2028-го, поки не “назбираєте” 35 років стажу.

Реформування медицини

Наступна галузь, що опинилася під пильним поглядом урядовців, — медицина.Її почали модифікувати у 2015-му.

«Істотно змінилися умови, можна побачити покращення і перебування пацієнтів у закладі. Підвищилась зарплата у медпрацівників. І умови праці покращились», — розповіла заступниця гендиректора Дніпровського центру первинної медико-санітарної допомоги № 4 Світлана Ведмідь.

Гроші ходять за пацієнтом — головний принцип нової медицини. Тепер держава платить не за стіни й обладнання, а за вилікуваних людей та препарати. Що більше хворих, то більше фінансування отримує медзаклад. В області відкривають амбулаторії. А замість педіатрів і терапевтів тепер — сімейні лікарі.

Медицину в Україні реформували в чотири етапи. І саме Дніпропетровська область була пілотним проєктом.

«З’явилась електронна медицина. Ми почали відслідковувати і контролювати якість надання медичних послуг. Зараз уже навчаємося на міжнародному досвіді. Якщо світ за 30 років став інший, то галузь охорони здоров’я не може бути осторонь», — зазначина заступниця директора обласного департаменту охорони здоров’я Тетяна Квітницька.
Була міліція — стала поліція
Осторонь не залишили і правоохоронну систему. У 2016-му дев’ятсот інспекторів урочисто складають присягу. Так у Дніпрі розпочинає роботу патрульна поліція, яку охрестили "народною". Бо саме звичайні люди обирали, хто буде у лавах правоохоронців.

Відтоді минуло вже 5 років. За цей час відкрили єдину службу "102", куди надходять усі виклики. Запрацювали понад 90 офіцерів громад, що охороняють села. Також заснували поліцейську авіапідтримку.

Пошук зниклих людей, викрадених автівок, браконьєрів, наркотичних плантацій та охорона масових заходів. У небі щодня патрулюють безпілотники та квадракоптери. Сховатися від таких поліцейських — майже ніяк, кажуть правоохоронці.

«Якщо раніше для відпрацювання територій, особливо в сільській місцевості, коли треба пройти або поля, або ліси, або біля річок, необхідно було залучати велику кількість людей, і вони це робили дуже повільно. А ми, коли підіймаємося у повітря, бачимо картинку і можемо швидко відпрацювати великий об’єм територій», — розповів старший інспектор відділу аеропідтримки патрульної поліції В’ячеслав Писаренко.
земельна реформа
І поки одні прочісують території, аби там був лад, інші виставляють їх на аукціон. Ідеться про українські поля. Реформа довжиною у 30 незалежних років. Земельне питання у нас вирішували найдовше. І ось із 1 липня 2021 року Верховна Рада зняла veto на продаж та дозволила купувати угіддя. За один гектар власники земель проситимуть щонайменше 30 тисяч гривень.

«Закон відновив конституційне право громадян розпоряджатися власним майном і тому це головне досягнення цієї реформи», — сказав начальник відділу обласного департаменту економічного розвитку Сергій Корнієвський.

Та ось самі фермери такому подарунку від держави не дуже і зраділи. Кажуть: їх цілком влаштовувало брати землю в оренду. Та тепер доведеться купляти, аби не залишитися без роботи.

До 2024-го закон забороняє продавати угіддя іноземцям. Тож, якщо наші фермери поквапляться та викуплять землю, є шанс, що кукурудзу, соняшник та жито й надалі вирощуватимуть українці.
Жодна з реформ в Україні ще не запрацювала на сто відсотків, кажуть експерти. Медицину і Нацполіцію продовжують змінювати та удосконалювати. А від пенсій у майбутньому і взагалі хочуть відмовитися, замінивши їх на так звану “накопичувальну систему”. Та саме такі кроки, впевнені фахівці, допоможуть нашій країні зайняти своє, довгоочікуване, місце у списку розвинутих держав.
РЕФОРМИ / НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. НАШІ 30