Не завдяки, а всупереч: розвиток науки в Україні за 30 років незалежності
Після здобуття Україною незалежності країну накрила економічна криза, активізувалися бандити, з'явилося безліч сект, куди люди тікали від реальності. Всупереч несприятливим умовам, українські вчені ухитрилися зробити безліч наукових проривів.
Леонід Каденюк. Фото: NASA
У 1977 році Каденюк зробив маленький, але дуже важливий крок назустріч космосу.
Історія польоту Леоніда Каденюка в космос — це історія людини, яка протягом багатьох років ішла до своєї мрії. Це історія про те, що розділяє життя на "до" і "після". Це історія звичайного сільського хлопця, яким пишається ціла нація.

Леонід Каденюк вступив до Чернігівського авіаційного училища в 16 років. Він умовив прийняти його, попри те, що до військових навчальних закладів брали тільки з сімнадцяти. У 1977 році Каденюк зробив маленький, але дуже важливий крок назустріч космосу: будучи льотчиком-випробувачем, він написав рапорт про те, що хоче стати космонавтом.

«Треба було пройти дуже жорстку медичну комісію, потім там були психологічні тести, десь були мандатні комісії. Зрештою з 4 тисяч охочих відібрали групу з 9 осіб. Мені було важко повірити, що я потрапив у цю дев'ятку, але у мене була мрія — стати космонавтом», — згадує Каденюк.
Серце людини повинне було витримати навантаження, збільшене в 10 разів. При цьому кардіограма мала залишитися в межах норми.
Підготовка до польоту в космос — це випробування для тіла і для розуму. За 5 років космонавти повинні були вивчити безліч наук про те, як влаштований світ: біологія, медицина, метрологія, екологія, дослідження природних ресурсів Землі з космосу, геологія, астрономія, геоботаніка. Тіла космонавтів тестували і готували не менш жорстко: серце людини повинно було витримати навантаження, збільшене в 10 разів. При цьому кардіограма повинна була залишитися в межах норми.

Леонід Каденюк гідно пройшов усі випробування і в період з 19 листопада по 5 грудня перебував у космічному просторі. Українець здійснив політ на кораблі "Колумбія" у межах місії STS-87, американського NASA. В України не було коштів, щоб профінансувати політ самостійно.

Завданням Леоніда Каденюка в космосі стало дослідження того, як на рослини впливає невагомість. Піддослідними українця стали ріпа, соя і мох.
Леонід Каденюк досліджує стан рослин у космосі. Фото: NASA
Перебування в космосі справило на астронавта сильне враження.

«Сам космос — це не просто порожнеча. Це простір, переповнений великою кількістю запитань і відповідями на ці запитання. Для того, щоб їх знайти, потрібно багато знати», — так розповів космонавт про свої емоції.

Під час тієї місії в загадковому просторі Леонід Каденюк став першим, хто увімкнув Гімн України. Він пролунав двічі.
19 березня 1991 року в Україні народилася перша "дитина з пробірки".
Поки перший космонавт незалежної України готувався до освоєння космосу, в країні відбувалися не менш дивовижні речі. Однією з них став розвиток репродуктивної медицини — з кожним днем ​​все більше дітей отримують шанси на життя.

19 березня 1991 року в Україні народилася перша "дитина з пробірки". Мама Каті Кульової завагітніла шляхом ЕКО — штучного запліднення.
Катя Кульова. Фото: kp.ua
Хоч цей метод був не новим у світі, в нашій країні для нього не було необхідного обладнання та медикаментів. Попри це, лікар Федір Дахно хотів освоїти "нову" методику. У 1985-му він проводив свої лабораторні дослідження в підвалі з прорваною трубою в Харківському пологовому будинку № 5. Завдяки наполегливій праці вже у 1990-му медик успішно провів ЕКО Валентині Кульовій — на світ з'явилася здорова дівчинка.
Федір Дахно. Фото: vikka.ua
Федір Дахно помер 4 травня 2019 року. Катя вважає його своїм третім дідусем. Вони часто зідзвонювалися і запрошували одне одного на дні народження.

Сьогодні в Україні успішно проводять такі процедури сотням жінок. У Дніпрі клінік, де можна зробити ЕКО, — 5. Показаннями до маніпуляції може бути безліч захворювань.

«ЕКО потребують жінки, у яких відсутні маткові труби, або маткові труби пошкоджені — вони не здатні виконувати свою функцію. Згодом список розширився, оскільки виявилося, що метод ефективний у масі інших варіантів, коли вагітність не настала у відведені терміни. Це майже всі види безпліддя. Зокрема, коли ми обстежили пару і не знайшли ніяких відхилень, але все одно вагітність не настає», — розповідає репродуктолог Тамара Джічонаія.

Успішність такої операції залежить від якості матеріалу, який відбирають у майбутніх батьків. Яйцеклітини і сперму спочатку досліджують у лабораторії, а вже після жіночу клітину запліднюють у спеціальному апараті. Перед тим, як підсадити ембріон у матку, він "дозріває" 5 днів.
Кожен десятий малюк народжується на ранньому терміні. У цих дітей майже не було шансів на виживання.
У порятунку вже народжених дітей в Україні теж зробили прорив. Кожен десятий малюк з'являється на світ на ранньому терміні. У таких новонароджених майже не було шансів на виживання. Однак українські медики прагнули знайти спосіб рятувати таких діток.

У 2007 році було прийнято постанову, в межах якої недоношена дитина, що народилася з 22-го тижня вагітності або важить від 500 грамів, вважається дитиною, а не плодом. Окрім того, діти, які народилися ще раніше, підлягають виходжуванню.

Недоношених малюків поміщають у кувези, або інкубатори. У 2012 році у Дніпрі з'явився обласний перинатальний центр, де рятують дітей з усього регіону.
Кувези у Дніпропетровскому перинатальному центрі. Фото: perinatalcenter-dnepr.com
«Допомогу таким малюкам починають надавати, починаючи з пологового залу. Задіяні акушери-гінекологи, реаніматолог, анестезіолог.
У нашій практиці були діти, народжені на 23–24 тижні вагітності. Такі дітки не можуть ні дихати, ні їсти, ні забезпечувати себе теплом. Їх поміщають у кувези, де тепло, волого, темно — це імітація внутрішньоутробного життя. Також їм штучно протезують дихання за допомогою спеціальних апаратів, які призначені саме для таких діток», — пояснила завідуюча відділенням анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених Олена Верещак.
У Дніпровській політехніці винайшли зарядну станцію для електромобілів.
Сучасні винаходи українців також дивують. Так, у Дніпровській політехніці винайшли зарядну станцію для електромобілів із вбудованими сонячними батареями.

Учені розповіли, що подібні станції популярні в Європі й Америці. Там будують парковки для електромобілів із навісами, на дахах яких встановлені сонячні батареї. Заряджання електромобіля триває кілька годин, саме тому заправки обладнують у парковки.

Зарядна станція для електромобілів на території НТУ "Дніпровська політехніка". Фото: facebook
«Зараз колектив університету працює над дослідженнями, пов'язаними із забезпеченням повного життєвого циклу електромобілів від автомобілебудування до утилізації елементів, зокрема тягових батарей. Одним з етапів використання електромобіля є процес його підзарядки. З цим в Україні є проблеми, які полягають у відсутності достатньої інфраструктури, зарядних станцій.
Ми створили екологічно чисту станцію, яка базується на використанні поновлюваних джерел енергії, зокрема сонячних батарей, які дозволяють заряджати електромобілі, не спалюючи електричну енергію», — розповів Іван Луценко, професор кафедри електроенергетики, керівник центру колективного користування "Інноваційна Геоенергетика".
Українці завжди знаходили можливості здійснювати важливі відкриття і прориви.
Через економічну кризу, яка настала після здобуття Україною незалежності, у держави не було грошей для фінансування наукової діяльності. Та попри це, українці знаходили можливості, щоб здійснювати життєво важливі відкриття і прориви.
НАУКА / НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. НАШІ 30