На державному рівні телебачення переживало зміни та модифікації. Найвизначнішою подією став перехід на цифрове мовлення. Насправді цей процес розпочався не у 2018 році, коли вийшли відповідні постанови Кабінету Міністрів, а значно раніше.
«На початку 2000-х, коли Україна приєдналась до європейських стандартів, в угодах було написано, що ми маємо перейти на цифрове мовлення», — пояснила Олена Демченко, представниця нацради з питань телебачення і радіомовлення на Дніпропетровщині.
Першу постанову Кабмін прийняв 13 червня 2018 року. В ній ішлося про зміни у Плані використання радіочастотного ресурсу України. Говорилося про дати: 31 липня аналогове мовлення припинили у м. Києві й Кіровоградській області, 31 серпня — на всій території країни.
У постанові від 18 липня дозволили залишити аналогове мовлення у зоні ООС та на кордоні з Кримом.
Перед переходом на цифрове мовлення держава добряче підготувалася. Та це все одно стало проблемою для людей, які живуть там, де складніше інформувати населення.
«У маленьких населених пунктах люди часто не знали, що їм треба робити, звідки їм брати ці пристрої. Але багато хто навіть не усвідомлює, яке телебачення він бачить, тобто все відбувається в автоматичному режимі», — розповіла Олена Демченко.
Але для працівників телеканалів усе було не так легко: для них з’явилися мовні квоти. Це означає, що певний відсоток мовлення має бути українською. За невиконання вимог власники ЗМІ вимушені платити штрафи.
«Був лише один випадок, коли радіостанція не дотрималась мовних квот. Цей випадок стався не тому, що вони принципово не хотіли дотримуватися правил — просто прорахувалися» — згадує Олена Демченко.
На Дніпропетровщині залишилися тільки три маленькі телеканали, які не перейшли на цифрове мовлення. За бажанням вони можуть отримати відповідну ліцензію лише за 3 місяці.
Регіональне телебачення Дніпра було та залишається актуальним, адже порушує проблеми, яких не бачать національні ЗМІ. За 30 років телевізійне мовлення Дніпропетровщини змінилося: якість зображення та звуку стала кращою, а інформацію журналісти отримують та передають глядачам набагато швидше.
«Ми, як будь-який виробник контенту, прагнемо дивувати свого глядача, залучати та утримувати його. На жаль, тільки класичними методами зараз це зробити не вдається. Саме тому активний розвиток власних діджитальних ресурсів — один із пріоритетних напрямів для нас.
При цьому ми не збираємося здавати свої позиції і "в телевізорі". Ми прагнемо створити певний інформаційний оазис, у якому було б комфортно сучасному міському жителю», — розповіла Юлія Позігун, генеральна директорка 34 телеканалу.